Публікації

Показано дописи з міткою "Автор Уляна Бойко"

Замальовка «Традиція зупинки» / Prose «The tradition of station»

Зображення
  АВТОР:  Уляна Бойко   РЕЙТИНГ:  G   ЖАНР:  повсякденність Зупинка — це місце монотонного обміну людьми, яке наповнюється яскравими індивідуальностями. Воно дає можливість поспостерігати та показати себе. Єдине, що тут не змінити, — традицію чекати. Але, як виявилося, і чекати можна по-різному. На одній із зупинок нашого мальовничого міста нудилися в очікуванні транспорту семеро людей. Погода в цей день була сирою та неприємною. Холодний вітер час від часу хлестав по обличчях тих, хто чекав, змушуючи їх здригатися і ще з більшим нетерпінням поглядати вліво, де мав з'явитися бажаний об'єкт.  Молодий чоловік років тридцяти, сховавши півобличчя у піднятий комір чорного пальта, стояв під навісом зупинки біля кіоску. Він нервово постукував носком черевика, невдоволено стискаючи і без того тонкі губи. Його густі чорні брови сердито підповзли ближче до носа, напускаючи на обличчя тінь суворості. Колючий погляд цілеспрямовано свердлив глибину дороги. Подивившись на нього, одразу розум

Фанфік «Сон» / Fan fiction «Dream»

Зображення
АВТОР: Уляна Бойко   РЕДАКТОР: Charmy  РЕЙТИНГ: G   ЖАНР: романтика , гумор - імпровізація, 😃 мініатюра на мій сон  ФАНДОМ     T.O.P (Big Bang) 27.07.2012 Завжди хотіла торкнутися неба, але лише могла відчувати його дощові сльози. Хотіла приголубити промінь сонця, але лишень відчувала його тепло. Мені хотілося обійняти вітер, але у відповідь обійняти міг лише він... Невловимий, вільний, невидимий... Відчувати висоту, тепло і порив, без можливості доторкнутися рукою... *** ЙОГО очі... Вони нібито посміхаються, але якщо придивитися, видно глибше захований ледь помітний смуток, якому відома самотність тихих вечорів. Дурманить мій розум своїм низьким, хриплуватим голосом... Наразі веселий, усміхнений, щедрий. Сипле сюрпризами, словами, питаннями. Турботливий, ласкавий, ніжний. Грайливий, чуттєвий, по-дитячому милий... Поруч, але лише уві сні... Стоїть зовсім близько і у мене на руці тремтить м'яке тепло, відчуття присутності. Красива, легка ілюзія. А скільки подарунків дарує