Оповідання «Острів забутих чернеток»
Тієї миті, коли ми створили ідею й наповнили її персонажами, ми даємо їй життя. Що трапляється з нею, коли ми ховаємо чернетку в стіл і забуваємо там?
Якось моя Муза взяла відпустку. Я дивилася на чернетки й відчувала смуток. Не люблю лишати справи незавершеними. Але що робити, коли не можеш змусити себе продовжити писати? І тут з’явилася думка: «А де і як живуть незавершені історії?» Так поступово в уяві з’явився фантазійний Острів забутих чернеток. Я одразу вирішила написати про поїздку в ці краї. І знаєте, після подорожі й зустрічі з персонажами, яких покинула й не дала їм можливість побачити світ Читача, була настільки переповнена емоціями, що одразу повернулася до роботи над розпочатими історіями. Тому вирішила поділитися цим твором. Можливо, комусь така подорож теж стане корисною.
Коментарі
Дописати коментар