ClubFate-UA: фанфіки, відеофанфіки, арт українською

  АВТОР:  Уляна Бойко ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   гумор ,  Україна ,  колорит сільського життя ,  повсякденність , сімейні цінності   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ У діда Лук'яна День народження. З самого ранку він не може всидіти на місці, очікуючи важливого гостя, якого давно вже не бачив. Події розвиваються в оповитому туманом селі, що поволі розсіюється, відкриваючи очі на правду, яку так довго не хотілося помічати...

  АВТОР:  Уляна Бойко РЕДАКТОР:  Charmy ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   гумор ,  Україна , колорит сільського життя , повсякденність   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ Малесеньке оповідання про ранок в українському селі, яке було написане мною дуже і дуже давно. Затишно і тепло, як колись у дитинстві. Хочеться, щоб ми пам’ятали своє, рідне. Воно завжди з нами в генах, де б ми не були. У нас чудова культура, неймовірно красиві традиції та добрі, щирі, гарні люди зі смачним гумором. Саме зараз ми, як ніколи, розуміємо ціну всього цього. Пишаймося, що ми — українці!

АВТОР:  Уляна Бойко РЕДАКТОР:  Charmy ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   Азія , жіночий роман , гумор , романтика , харизматичний герой   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ Дівчина підняла погляд вище і… завмерла. В тіні густих гілок виднівся силует незнайомця, який грав на флейті. Так ось хто виконував чарівну мелодію. Сара усміхнулася, нарешті знайшовши музику. Це був один із тих, що вона бачила в самурайському одязі. Вітер грав шовковистими пасмами волосся, перетворюючи образ на подобу героїв, які зображувалися на старовинних картинах східного живопису. Як дівчина не намагалася розгледіти обличчя юнака, все було марно. Тінь дерева дбайливо приховувала його від неї. Раптом розкосі очі розплющились і глянули на Сару. Мелодія не урвалася. Тепер музикант, не відводячи погляду, грав тільки для нічної гості. Ці очі... Сарі вони видалися такими знайомими… ТИЗЕР

  АВТОР:  Уляна Бойко   РЕЙТИНГ:  G   ЖАНР:  гумор , стьоб Перше, що побачила прокинувшись, — сіру завісу дощу за вікном. Підібгавши ноги, ще більше укуталася в ковдру і задоволено розпливлася в посмішці. Вихідний, злива, літо — улюблене поєднання для моєї Музи. Пописати фанфік, накинувши плед і увімкнувши легку музику, — хіба це не вершина мого щастя? Так, вона. Найвища вершина. Вилазити з-під ковдри не хотілося. В мені прокинулася котяча лінива натура, що любить побалувати себе в таку погоду. Єдиний подвиг, на який я пішла, — це приготування смачненького, так необхідного мені для творчого процесу. Поставивши цукерки, печиво, фрукти та чай на піднос, розмістила його на столику біля ліжка. На черзі був ноутбук, який я затягла до себе в норку.  Отже, я була цілком і повністю готова до початку створення довгого літературного ряду. За вікном дощ посилився, переростаючи в зливу, що ще більше підігріло в мені письменницький інтерес. Замуркотівши, потерла руки, дивлячись на чистий аркуш в ек

  АВТОР:  Уляна Бойко   РЕЙТИНГ:  G   ЖАНР:  гумор ,  повсякденність ОПИС Роздуми та історії з особистого життя, з якими хочеться поділитися. Примітки автора Робота у вигляді щоденника. Не завжди літературно викладена, часом із розмовною лексикою. Звичайна бесіда, ніби ми з вами, попиваючи каву, сидимо на терасі під час літнього дощу і мило спілкуємося про життя. ЗМІСТ 🌿  Персонаж із життя 🌿  Перше березня 🌿  Стежинки сніжні. Стежинки теплі. 🌿  Корея — це чари 🌿  Байдужість

  АВТОР:  Уляна Бойко   РЕЙТИНГ:  G   ЖАНР:  гумор ,  повсякденність Збірка на різні теми: - Людські слабкості. Вони живуть у кожного з нас, лише різною мірою ми їм підкоряємося: одні більше, інші менше. Назва кожної вреднульки   буде під спойлером. Прочитайте драббл і спробуйте самі розгадати, що автор загадав: брехню, плітку, цікавість, заздрість, агресію або якусь іншу пакість. - Цікаві та смішні історії. - Життєво та актуально. Буду вдячна за ваші коментарі та роздуми. ЗМІСТ 🌿  Перша вреднулька 🌿 Друга вреднулька

  АВТОР:  Уляна Бойко   РЕЙТИНГ: PG   ЖАНР: воєнний (Друга світова війна) Велике село, ще незабруднене німецькими слідами, мирно жило своїми турботами поблизу густого лісу на зеленій рівнині українських просторів. Біля самої околиці дзвеніла невелика річечка й квапливо пірнала в гай. Цього ранку в повітрі витала якась неспокійна тиша. Сонце в небі палило так, що плавився обрій. Навіть річка принишкла й не так гнала свої води на зустріч з лісовими тінями. Такий настрій природи часто заманював грозовий дощ та бурі. Неподалік села, на долині, що примикала до лісу, маленький хлопчик пас десяток гордих гусей. Пастушок був одягнений у колись білу, а тепер сірувату сорочку й коротенькі, пошарпані часом штанці. Тримаючи в руках хворостину, що була більшою від нього самого, він з відкритим ротом дивився в небо, де літав яструб. Раптом гуси схвильовано підняли голови. Вдалині, з боку лісу, почувся приглушений гуркіт. Хлопчик, притуливши долоню до чола, примружився й поглянув у той бік, звідки до

  АВТОР:  Уляна Бойко   РЕЙТИНГ:  G   ЖАНР:  повсякденність Зупинка — це місце монотонного обміну людьми, яке наповнюється яскравими індивідуальностями. Воно дає можливість поспостерігати та показати себе. Єдине, що тут не змінити, — традицію чекати. Але, як виявилося, і чекати можна по-різному. На одній із зупинок нашого мальовничого міста нудилися в очікуванні транспорту семеро людей. Погода в цей день була сирою та неприємною. Холодний вітер час від часу хлестав по обличчях тих, хто чекав, змушуючи їх здригатися і ще з більшим нетерпінням поглядати вліво, де мав з'явитися бажаний об'єкт.  Молодий чоловік років тридцяти, сховавши півобличчя у піднятий комір чорного пальта, стояв під навісом зупинки біля кіоску. Він нервово постукував носком черевика, невдоволено стискаючи і без того тонкі губи. Його густі чорні брови сердито підповзли ближче до носа, напускаючи на обличчя тінь суворості. Колючий погляд цілеспрямовано свердлив глибину дороги. Подивившись на нього, одразу розум