ClubFate-UA: фанфіки, відеофанфіки, арт українською

  АВТОР:  Уляна Бойко ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   романтика , повсякденність , символізм   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ Ця історія була написана в момент творчої кризи як звернення до Музи, що раптом розтанула і зникла. В ту ніч на душі було дуже сумно і прохолодно. Слова твору самі просилися на папір. Вони полилися, як вода, що переповнює озеро і шукає новий шлях. Відносини Автора та Музи схожі на романтичний тандем закоханих, які лише у парі можуть створювати нові світи. Щиро, відверто, неповторно.

  АВТОР:  Уляна Бойко ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   гумор ,  жіночий роман , романтика , щоденник, зустріч через час, дружба   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ «Ми часто чекаємо казки у нашому житті, шукаючи її в красивих і гучних словах, шалених вчинках, у морі троянд та подарунків. Але в цей час не чуємо головного — стукіт серця того, хто завжди знаходиться поруч. Той, хто подарував мені своє серце, не кричав на весь світ, що любить мене. Він просто взяв мою руку і більше її не відпустив. Він не завалював мене квітами, солодощами та прикрасами. Він просто подарував мені щастя. Він не обіцяв мені виконати всі бажання. Він просто взяв і втілив їх у життя, подарувавши свої почуття та самого себе. Іноді в коханні достатньо одного лише слова, яке стане для вас обох вічністю.» Історія вигадана, а от почуття - ні. Багато чого взято з життя.

АВТОР:  Уляна Бойко ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   гумор , сімейні цінності   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ Коли ми дорослішаємо, то відчуваємо власні сили і можливості, часто забуваючи, завдяки чиїй турботі все це маємо, чиї руки оберігали нас від усіх незгод...

  АВТОР:  Уляна Бойко ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   гумор ,  Україна ,  колорит сільського життя ,  повсякденність , сімейні цінності   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ У діда Лук'яна День народження. З самого ранку він не може всидіти на місці, очікуючи важливого гостя, якого давно вже не бачив. Події розвиваються в оповитому туманом селі, що поволі розсіюється, відкриваючи очі на правду, яку так довго не хотілося помічати...

  АВТОР:  Уляна Бойко РЕДАКТОР:  Charmy ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   гумор ,  Україна , колорит сільського життя , повсякденність   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ Малесеньке оповідання про ранок в українському селі, яке було написане мною дуже і дуже давно. Затишно і тепло, як колись у дитинстві. Хочеться, щоб ми пам’ятали своє, рідне. Воно завжди з нами в генах, де б ми не були. У нас чудова культура, неймовірно красиві традиції та добрі, щирі, гарні люди зі смачним гумором. Саме зараз ми, як ніколи, розуміємо ціну всього цього. Пишаймося, що ми — українці!

АВТОР:  Уляна Бойко РЕДАКТОР:  Charmy ОФОРМЛЕННЯ:  Уляна Бойко ОПИС:   Азія , жіночий роман , гумор , романтика , харизматичний герой   ЧИТАТИ НА БУКНЕТІ   АНОТАЦІЯ Дівчина підняла погляд вище і… завмерла. В тіні густих гілок виднівся силует незнайомця, який грав на флейті. Так ось хто виконував чарівну мелодію. Сара усміхнулася, нарешті знайшовши музику. Це був один із тих, що вона бачила в самурайському одязі. Вітер грав шовковистими пасмами волосся, перетворюючи образ на подобу героїв, які зображувалися на старовинних картинах східного живопису. Як дівчина не намагалася розгледіти обличчя юнака, все було марно. Тінь дерева дбайливо приховувала його від неї. Раптом розкосі очі розплющились і глянули на Сару. Мелодія не урвалася. Тепер музикант, не відводячи погляду, грав тільки для нічної гості. Ці очі... Сарі вони видалися такими знайомими… ТИЗЕР

 

  АВТОР:  Уляна Бойко   РЕЙТИНГ:  G   ЖАНР:  гумор , стьоб Перше, що побачила прокинувшись, — сіру завісу дощу за вікном. Підібгавши ноги, ще більше укуталася в ковдру і задоволено розпливлася в посмішці. Вихідний, злива, літо — улюблене поєднання для моєї Музи. Пописати фанфік, накинувши плед і увімкнувши легку музику, — хіба це не вершина мого щастя? Так, вона. Найвища вершина. Вилазити з-під ковдри не хотілося. В мені прокинулася котяча лінива натура, що любить побалувати себе в таку погоду. Єдиний подвиг, на який я пішла, — це приготування смачненького, так необхідного мені для творчого процесу. Поставивши цукерки, печиво, фрукти та чай на піднос, розмістила його на столику біля ліжка. На черзі був ноутбук, який я затягла до себе в норку.  Отже, я була цілком і повністю готова до початку створення довгого літературного ряду. За вікном дощ посилився, переростаючи в зливу, що ще більше підігріло в мені письменницький інтерес. Замуркотівши, потерла руки, дивлячись на чистий аркуш в ек

  _______ 〈  НАЗАД  |  📃  ЗМІСТ _______ 24 вересня 2020 рік Живе у цьому багатогранному світі дівчина, яка раптом зрозуміла, чому огородила себе від усіх. Чому перестала довіряти людям? Через байдужість. Навіть найкращих друзів. Вона багато років вважала, що як друг повинна уважно, із співчуттям вислуховувати, перейматися ситуацією людини, розуміти її, часом поступалася в коханні. Але раптом усвідомила, що а її по суті ніхто й слухати не хоче, розуміти, щиро підтримувати та радіти за неї. Коли що розповідає, ділиться, радиться, то чує загальні фрази, бачить погляд, який вже починає нудьгувати, і бажання людини, щоб дівчина швидше договорила і вона почне говорити сама. Їм були важливі лише ВОНИ. Раптом прийшло усвідомлення, що люди справді великі егоїсти. Повертаючись назад у минуле, дівчина бачить, що коли хотілося чимось поділитися, ніхто не слухав її. Всі тільки вдавали, що слухають, мріючи, щоб вона швидше закрила рота і слухала їх. Але при цьому вони тільки й твердили, якими велик

  _______ 〈  НАЗАД  |  📃  ЗМІСТ   |  В ПЕРЕД   〉 _______ 21 лютого 2019 року Той момент, коли на собі відчуваєш, що закохані в Корею — одна сім'я, навіть якщо люди незнайомі. Щойно спілкувалась із колегою. Почали розмову про роботу, потім перейшли на теревені про бамбук і плавно зачепилися за тему Кореї. І тут фраза: — І ця туди ж! Я відразу пожвавішала: — А хто ще? — Моя донька. — А? Може вона захоплюється китайцями? — ще до кінця не вірю тому, що почула, адже їх завжди плутають і в частіше всього про Корею мало хто знає. Але у відповідь чую: — Якісь BTS, корейські каляки-маляки та ціла купа грошей на покупку альбомів. Я їй говорю: «Що це за фарбовані дівчата?». А вона мені обурено: «Мамо, ти нічого не розумієш! Це /.../ (називає ім'я, яке я навіть за сторіччя не вивчу) і він найкласніший хлопець у групі!». І в цих очах стільки захоплення. Дивуюся, через що?! І тут я вже ледве стримую себе, щоби не застрибати. Щаслива, радісна і передаю її доньці привіт. Колега стоїть у шоці.

_______ 〈  НАЗАД  |  📃  ЗМІСТ  |  В ПЕРЕД   〉 _______ 29 декабря 2018 год Сьогодні пізно поверталася із роботи. Наше місто сильно замело снігом. Не пройти нормально, не проїхати. Усі дороги з перешкодами. Але саме така погода та такі обставини відкрили для мене одну просту, але дуже важливу істину. Ніколи не замислювалася над тим, що вузенькі стежки не тільки змушують людей мимоволі проходити дуже близько один від одного, а й можуть зруйнувати межу байдужості. Ноги провалюються в сніг, швидко не підеш, незручно та важко. А тут назустріч перехожий. Думки тільки про одне: як же розминутися і хто кого вирішить пропустити. Серед заметів це завдання не завжди з легких. Але один раз мені поступилися дорогою, другий — я. Мені кажуть: «Дякую!», а я раптом у відповідь: «З наступаючими!» І обличчя що в мене, що у незнайомої людини одразу засяяло усмішкою. Якось і про доріжку вузеньку забули. І настрій піднявся. Згодом і з другим перехожим історія повторилася. І щоразу одна реакція — тепла, що в

  _______ 〈  НАЗАД  |  📃  ЗМІСТ  |  В ПЕРЕД   〉 _______ 2018 рік Для мене новий рік — це якраз 1 березня. Тому що саме цього дня починається новий цикл у природі: пробудження, народження, цвітіння... Та й стан душі відповідний. Прокинулася сьогодні у чудовому настрої — нарешті весна! Вийшла у двір, перед цим ледве відчинивши двері, засипані снігом. Підбадьорена початком нової пори, хотіла вдихнути свіже весняне ранкове повітря, але натомість мені в лоба заїхала біла хуртовина. Та це мою романтику не знищило. Застрягши в першому ж заметі, я підбадьорила себе: «1 березня — весна! Решта — дрібниці». Але коли мої ноги роз'їхалися і я, вигинаючись не гірше за фігуристок-медалісток, повалилася на спину в кучугуру, мої думки злегка змінили свій напрямок. Тяжкий рюкзак встряв у пухнастий свіжий сніг, і я стала на якір, причаливши біля сусідського паркану, добре хоч не влипнувши в нього єгипетським профілем. Як черепаха, що впала на панцир, я почала махати руками та ногами, намагаючись виб

  _______ 📃  ЗМІСТ  |  ВПЕРЕД   〉 _______ Хто знайомий з моїми роботами в жанрі комедія і вважає, що пригоди моїх персонажів виглядають занадто нереальними і в житті такого не буває, я готова спростувати все особистим досвідом. А почалося все з кота. Загалом, у мене вже другий день крутилася ідея написати гумористичне продовження рольового фанфіка «Незабудки» про кота та ТОПа (учасник корейської групи Big Bang). На роботі надвечір з'явився час і я захопилася, не помітивши, що вже перевалило за шість годин (а я працювала до п'яти). Відправивши на форум чергові пригоди своєї пари, вимикаю комп'ютер, закриваю кабінет і, як завжди перед виходом із роботи, — вибачаюсь за пікантні подробиці, — йду в дамську кімнату. Зібравшись звідти виходити, я простягаю руку до ручки, смикаю, а у відповідь тиша. Двері були зачинені. За вікном мирно співають пташки, сонце пливе до горизонту, вітер листям грається. Загалом, усе так, як я люблю описувати у своїх історіях. Романтика, хоч для мене